Чекаю - Аква Віта

Вода така бездумна і блакитна.

Надворі вересень, а небо наче в квітні.

Пожовкли спогади, зів'яли давні мрії.

І всі бажання, як одне, у мить згоріли.

Приспів:

Чекаю!

Чекаю!

Чекаю, кого — не знаю.

Чекаю!

Чекаю!

Чекаю, бо так бажаю.

Четвертий день думки дощу чекають.

Не п’ють, не сплять, не плачуть, не співають.

У них, мабуть, обітниця мовчання.

Що робить з нами кляте це чекання?

Летять птахи чи з дому, чи додому

І розчерком пера знімають втому.

Каміння спить, як спляча королева.

Навколо вартові - сліпі дерева.

Het water is zo gedachteloos en blauw.

September is buiten, en de lucht is als april.

Herinneringen werden geel, oude dromen vervaagden.

En alle verlangens, als één, verbrandden in een oogwenk.

Refrein:

Ik wacht!

Ik wacht!

Ik wacht, ik weet niet wie.

Ik wacht!

Ik wacht!

Ik wacht omdat ik dat wil.

De vierde dag gedachten van regen wachten.

Ze drinken niet, ze slapen niet, ze huilen niet, ze zingen niet.

Ze hebben waarschijnlijk een gelofte van stilte.

Wat doet deze verdomde verwachting met ons?

Vogels vliegen vanuit huis of vanuit huis

En de slag van de pen verlicht vermoeidheid.

Stones slaapt als een slapende koningin.

Rondom de bewaker staan ​​blinde bomen.