Помаранчеві сни - Тік

Вона, різала пальці

Як стрибала з вікна.

Вона, в помаранчевих снах

Блукала сама.

А він, заховавшись під сніг.

Помаранчами мерзлими

Жбурляв їй у слід.

Вони, ніби різні човни.

Пливли у своїх думках,

Щоб потім піти

По пустих берегах.

Та настала ніч, коли падали зорі

І сльози котилися щирі й прозорі.

А на ранок згадають вони

Лиш помаранчеві сни.

Розбиваючи день поцілунками неба

Ти відверто шепочеш, благаєш, не треба

В тім немає твоєї вини

Це ж помаранчеві сни.

Чому?

я ніяк не збагну.

Розбиваючи день об стіну.

У безодню викидаєш

Себе одну.

Ze sneed in haar vingers

Terwijl ze uit het raam sprong.

Ze is in oranje dromen

Ze zwierf alleen.

En hij, verstopt onder de sneeuw.

Sinaasappels zijn bevroren

Hij gooide haar in de voetsporen.

Het zijn net verschillende boten.

Zeilden in hun gedachten,

Om dan te vertrekken

Op lege oevers.

Maar de nacht kwam toen de sterren vielen

En de tranen waren oprecht en transparant.

En in de ochtend zullen ze het zich herinneren

Alleen oranje dromen.

De dag doorbreken met kusjes van de lucht

Je fluistert openlijk, smeekt, dat hoeft niet

Het is niet jouw fout

Dit zijn oranje dromen.

Waarom?

Ik begrijp het niet.

De dag breken tegen de muur.

Je gooit het in de afgrond

Ikzelf een.