Очі (Ти Ховаєшся В Снах) - Тік

Ти ховаєшся в снах, ти живеш у думках.

Ти існуєш насправді, в чужих казках.

З’являєшся вдень і як сонце зникаєш,

А ночами у снах чужих блукаєш.

Там, на синьому тлі блаженної ночі

Ти ховаєш свої смарагдові очі.

У морській глибині, на казковій струні,

Ти тихенько співаєш, свої пісні.

Ти не маєш будинку, своєї оселі.

Ти боїшся заснути в чужій пустелі.

Тікаєш від привидів, ранком від снів,

У пустому відлунні несказаних слів.

А на синьому тлі блаженної ночі

Ти ховаєш свої смарагдові очі.

У морській глибині, на казковій струні,

Ти тихенько співаєш, свої пісні.

Ти повіриш у казку, ніжну й чарівну,

Де принц, як завжди, відшукає царівну.

Капають сльози на мокру подушку,

Бо у світі не може бути дві попелюшки.

І на синьому тлі блаженної ночі

Ти ховаєш свої смарагдові очі.

У морській глибині, на казковій струні,

Ти тихенько співаєш, свої пісні.

Je verstopt je in dromen, je leeft in gedachten.

Je bestaat echt in de sprookjes van andere mensen.

Je verschijnt overdag en verdwijnt als de zon,

En 's nachts dwaal je in de dromen van andere mensen.

Daar, op een blauwe achtergrond van een zalige nacht

Je verbergt je smaragdgroene ogen.

In de diepten van de zee, aan een fabelachtig touwtje,

Je zingt zacht, je liedjes.

Je hebt geen huis, je thuis.

Je bent bang om in de woestijn van iemand anders in slaap te vallen.

Je vlucht voor geesten, 's morgens voor dromen,

In de lege echo van onuitgesproken woorden.

En op een blauwe achtergrond van een zalige nacht

Je verbergt je smaragdgroene ogen.

In de diepten van de zee, aan een fabelachtig touwtje,

Je zingt zacht, je liedjes.

Je zult in een sprookje geloven, teder en charmant,

Waar de prins, zoals altijd, de prinses vindt.

Tranen druppelen op een nat kussen,

Omdat er geen twee Assepoesters in de wereld kunnen zijn.

En op een blauwe achtergrond van een zalige nacht

Je verbergt je smaragdgroene ogen.

In de diepten van de zee, aan een fabelachtig touwtje,

Je zingt zacht, je liedjes.