Як я хочу бути з тобою - Віктор Павлік

Тінь зими змінила осінь,

А мені на мить здалося,

Що з тобою поруч моя тінь.

Вкрила спогади, снігами,

Знову крига поміж нами,

На землі панує заметіль.

А зима не хоче знати

Як кохати і втрачати,

І який нестерпний в серці біль.

Приспів:

Як я хочу бути з тобою,

Ти для мене стала журбою,

Так ніхто не зможе кохати, як я.

Як я хочу бути з тобою,

Втомлена душа самотою,

Ти моя єдина остання, моя.

Снігом листя замітає,

Може хтось про нас згадає,

Про любов складаючи вірші.

Ти прийдеш в мої безсоння,

Ти заснеш в моїх долонях,

І розтане лід в моїй душі.

Я у сутінках розлуки

Пригадаю твої руки

Ніжні наче осені дощі.

Приспів (2)

De schaduw van de winter is veranderd in de herfst,

En het leek me voor een moment

Wat naast je is, is mijn schaduw.

Bedekt met herinneringen, sneeuw,

Weer ijs tussen ons,

Er heerst een sneeuwstorm op aarde.

En de winter wil het niet weten

Hoe lief te hebben en te verliezen?

En wat een ondraaglijke pijn in het hart.

Refrein:

Hoe ik bij je wil zijn

Je bent een verdriet voor mij geworden,

Dus niemand kan liefhebben zoals ik.

Hoe ik bij je wil zijn

Vermoeide ziel eenzaamheid,

Je bent mijn enige laatste, mijn.

Sneeuwbladeren vegen,

Misschien herinnert iemand zich ons,

Gedichten schrijven over liefde.

Je komt naar mijn slapeloosheid,

Je zult in mijn handen in slaap vallen,

En het ijs zal smelten in mijn ziel.

Ik ben in de schemering van scheiding

Ik herinner me je handen

Zacht als de herfstregens.

Koor (2)