Попрощатись не зуміли - Марія Бурмака

Ніби сонце, ніби сон

Краплі світла за вікном,

Ти для мене ніжність без причини.

Рук і губ твоїх тепло,

Що б зі мною не було,

Знаю, забувати не повинна.

На межі країн і міст

Поєднання слів і сліз

Без адрес і поза розумінням.

Хто сказав, що все пройшло,

Що між нами відбулось,

Знаю, забувати не повинна.

Приспів:

Попрощатись не зуміли,

Залишитись не змогли,

Повертались і летіли,

Відривались від землі.

Хай мені не все сказав,

Хай не та, яку шукав,

Хай не знаєш, що там буде далі.

Відпускай себе, лети,

Зможеш ти мене знайти,

А що там далі, я сама не знаю.

Приспів (2)

Серце залишила назавжди,

Серце загубила там де ти…

Приспів (2)

Попрощатись не зуміли…

Повертались і летіли…

Als de zon, als een droom

Druppels licht buiten het raam,

Je bent teder voor mij zonder reden.

De warmte van je handen en je lippen,

Wat mij ook is overkomen,

Ik weet dat ik het niet mag vergeten.

Op de grens van landen en steden

Een combinatie van woorden en tranen

Geen adressen en geen begrip.

Wie zei dat het voorbij was?

Wat is er tussen ons gebeurd

Ik weet dat ik het niet mag vergeten.

Refrein:

Ze konden geen afscheid nemen,

Kon niet blijven,

We kwamen terug en vlogen,

Ze kwamen van de grond.

Vertel me niet alles,

Niet degene die hij zocht,

Weet niet wat er verder gaat gebeuren.

Laat je gaan, vlieg,

Kan je me vinden

En wat het volgende is, ik weet het niet.

Koor (2)

Ik verliet mijn hart voor altijd,

Ik verloor mijn hart waar je bent...

Koor (2)

Kon geen afscheid nemen...

We kwamen terug en vlogen…