Ой, вербо, вербо - Марія Бурмака

Ой, вербо, вербо, де ти росла,\nщо твоє листячко вода знесла?\nОй, знесла, знесла тиха вода,\nа я молода, як ягода.\nА я молода, як ягода,\nне iду замiж за рiк, за два.\nА iду замiж аж п’ятого\nза того п’яницю проклятого.\nОй кажуть люди, що вiн не п'є,\nа вiн щодня з корчми iде.\nА я молода — проти нього,\nнесу таляра золотого.\nНесу таляра золотого —\nвикупить коня вороного.\nНе раз, не два я викупляла —\nкрiзь вiконечко утiкала.\nВ темнiм садочку ночувала,\nрiзних пташечок наслухала.\nСоловей каже — тьох-тьох, тьох-тьох —\nсипляться сльози, як той горох.\nА зозуленька — ку-ку, ку-ку —\nнащо я терплю таку муку…\nОй, вербо, вербо, де ти росла,\nщо твоє листячко вода знесла?