When Gods Leave Their Emerald Halls - Drudkh

Холодні далекі зірки тануть

У темній воді лісових озер,

Сонце, що котиться тропою богів

За чорніючі пагорби,

Вітер, що пестить неслухняну

Гриву польових трав —

Все зберігає мовчання,

Наче відчуває близьку загибель.

Туман укутає ліси

В передранкові сутінки,

Підніматиметься

Над мовчазною водою

До верховіття дерев.

Роси блищатимуть

На лугах в останній раз,

Зустрічаючи схід сонця.

Осінь зодягне холодні хащі

В потускніле золото,

Дощі змиють яскравість фарб…

Koude verre sterren smelten

In het donkere water van bosmeren,

De zon rolt over het pad van de goden

Voor de zwart wordende heuvels,

De wind die de stoute streelt

Manen van veldgrassen -

Alles blijft stil,

Alsof je een naderende dood voelt.

Mist omhult de bossen

In de ochtendschemering,

Het zal stijgen

Boven het stille water

Naar de toppen van bomen.

De dauw zal schijnen

Voor de laatste keer in de weilanden,

De zonsopgang ontmoeten.

De herfst zal koude struiken aantrekken

In het vervaagde goud,

Regen spoelt de glans van verf weg...