Поверни - Холодне Сонце

Кличе думка полетіти… Там, де спогади від літа,

Де лишились наші мрії - серце твоє вже не гріє.

Нас дорога розділяє, і вже більше сил немає

Подивитись в твої очі… Так забути тебе хочу!

Поверни мені мою любов!

Мого серця половинку ти вертаєш знов і знов…

Не треба більше слів!

Щоб повірить — час прийшов!

Німе серце в грудях б'ється: ожило, та не сміється,

І боїться розказати, як нелегко покохати…

Ти вже більше не подзвониш, обійняти не дозволиш,

А я буду пам’ятати, як ми вчилися кохати…

Поверни мені мою любов!

Мого серця половинку ти вертаєш знов і знов…

Не треба більше слів!

Щоб повірить — час прийшов!

De gedachte aan vliegende oproepen... Waar de herinneringen aan de zomer,

Waar onze dromen blijven, verwarmt je hart niet meer.

De weg scheidt ons, en er zijn geen krachten meer

Om in je ogen te kijken... Ik wil je zo graag vergeten!

Geef me mijn liefde terug!

Je keert keer op keer de helft van mijn hart terug...

Geen woorden meer nodig!

Om te geloven - de tijd is gekomen!

Het stomme hart klopt in zijn borst: hij leeft, maar hij lacht niet,

En ze durft niet te vertellen hoe moeilijk het is om verliefd te worden...

Je zult niet meer bellen, je zult niet toestaan ​​om te omhelzen,

En ik zal me herinneren hoe we leerden lief te hebben...

Geef me mijn liefde terug!

Je keert keer op keer de helft van mijn hart terug...

Geen woorden meer nodig!

Om te geloven - de tijd is gekomen!