Plakala - R3HAB, KAZKA

Врятуюсь від слів твоїх – буду ціла.

За рік образ не складу ціну я.

Горять мости, горять і сліз моря,

Та знай, це гра моя менше слів – більше діла.

Врятую від стріл твоїх хоч би тіло.

Загнав під лід не знайду душу я

Болить, ой як болить і кров кипить.

Та донька вже не спить, менше слів – більше діла.

Поплакала і знов фіалка розцвіла.

Засяяв день таємними знаками.

І мама молода, й закохана мала –

На кухні всі однаково плакали.

Поплакала і знов фіалка розцвіла.

Засяяв день таємними знаками.

І мама молода, й закохана мала –

На кухні всі однаково плакали

Зотліла ніч, зранку все стало сіре.

Знайти нові кольори мушу я.

А лице умий дощем, що треба ще?

Хай серцю під плащем – менше слів, більше віри.

Поплакала і знов фіалка розцвіла.

Засяяв день таємними знаками.

І мама молода, й закохана мала –

На кухні всі однаково плакали.

Поплакала і знов фіалка розцвіла.

Засяяв день таємними знаками.

І мама молода, й закохана мала –

На кухні всі однаково плакали.

сь від слів твоїх – а.

а рік образ е складу ціну я.

орять ости, орять і сліз моря,

а ай, це гра моя менше слів – е а.

від стріл твоїх оч и о.

агнав лід е айду душу я

олить, ой як болить і кров ипить.

а донька е не спить, енше слів – е а.

оплакала і ов фіалка озцвіла.

асяяв ень аємними аками.

ама молода, й закохана ала –

а кухні всі однаково акали.

оплакала і ов фіалка озцвіла.

асяяв ень аємними аками.

ама молода, й закохана ала –

а кухні всі однаково плакали

отліла ніч, анку се стало сіре.

айти нові кольори мушу я.

ице умий дощем, о треба е?

ай серцю під плащем – енше слів, е и.

оплакала і ов фіалка озцвіла.

асяяв ень аємними аками.

ама молода, й закохана ала –

а кухні всі однаково акали.

оплакала і ов фіалка озцвіла.

асяяв ень аємними аками.

ама молода, й закохана ала –

а кухні всі однаково акали.