Шляхом Сонця - Nokturnal Mortum

Я не знаю, як раніше ми жили

Якою брехнею тоді нас поїли

Якою брудною водою вмивали

Імена тих, хто тоді катували

…сила гасне на очах

…гордість тане в брудних словах

Я бачив, як вітер ніч жене

Як Сонце у прірву сідає

Як місяць вмивався у холодній воді

Як зорі шукають тепла

А ти лети… крізь холод та біль

Лети… до Сонця лети

Лети… щоб світло в крові

Залишилось назавжди

Я бачив воїнів — вони мене вели

До кола кострів, до свята богів

Я зупинився — води напився

Чистої, прозорої, як правди святої

Я вітер почув — я силу відчув

Що Сонцем гріє, душу жаліє

Я в коло зайшов — долю знайшов

В небі лише наші зорі віддзеркалюють у морі

Прадідівська сила в тім, що вірили вони

Що життя залежить лише від них

Вони несли свій меч в руці

Та кожен знав, за що померти міг

Їх сила в тім, що шляхом Сонця йшли

І не звертали нікуди

Вогонь горів в очах героїв — палали їх серця

Лунали пісні небокраєм — славили меча

Мою країну хрестом клеймували

Нашу волю в гній заривали

Потім зорею люд катували

Останні надії з душ вибивали

Сила сяє в очах

Вона народилась в щуриних серцях

Сила крила розпрямляє

Але то не наша сила

У пітьмі поживи шукає

Сліпота людська — не віра

А ти лети… крізь холод та біль

Лети… до Сонця лети

Лети… щоб світло в крові

Залишилось назавжди

Ik weet niet hoe we vroeger leefden

Wat een leugen hebben ze ons toen opgegeten

Welk vuil water werd er gewassen

De namen van degenen die toen werden gemarteld

… Kracht vervaagt voor je ogen

... Trots smelt in vuile woorden

Ik zag de wind de nacht doordrijven

Terwijl de zon ondergaat in de afgrond

Als een maan gewassen in koud water

Zoals de sterren warmte zoeken

En je vliegt door de kou en pijn

Vlieg... Vlieg naar de zon.

Vlieg... naar het licht in het bloed

Voor altijd gebleven

Ik zag soldaten - ze leidden me

Naar de cirkel van vreugdevuren, naar het feest van de goden

Ik stopte en dronk wat water

Puur, transparant, als heilige waarheid

Ik hoorde de wind - ik voelde de kracht

Wat de zon verwarmt, heeft medelijden met de ziel

Ik ging de cirkel binnen en vond mijn lot

In de lucht worden alleen onze sterren weerspiegeld in de zee

De kracht van overgrootvader is wat ze geloofden

Dat het leven alleen van hen afhangt

Ze droegen hun zwaard in hun hand

Maar iedereen wist waarvoor hij kon sterven

Hun kracht is dat ze het pad van de zon volgden.

En keerde nergens heen

Het vuur brandde in de ogen van de helden - hun harten brandden

Liederen werden gehoord in de lucht - verheerlijkt door het zwaard

Mijn land werd gebrandmerkt met een kruis

Onze wil werd begraven in mest

Toen bij het ochtendgloren werden mensen gemarteld

De laatste hoop was vervlogen

Kracht schijnt in de ogen

Ze werd geboren in rattenharten

De kracht van de vleugel gaat recht

Maar dat is niet onze kracht

In het donker zoekt hij eten

Menselijke blindheid is geen geloof

En je vliegt door de kou en pijn

Vlieg... Vlieg naar de zon.

Vlieg... naar het licht in het bloed

Voor altijd gebleven