Моєї мрії острови - Nokturnal Mortum

Я знаю, що крил не маю,

але іду, іду туди, де сонце сяє.

Я вірю, що здолаю хвилю,

щоб дійти, дійти туди,

де моєї мрії острови.

Та крига стане, і усе почнеться,

як то було в минулі часи.

Вузол, що тримав, розірветься,

мета доторкнеться, посміхнеться.

Відчуєш і ти,

де моєї мрії острови…

…мої самотні острови…

Світ змінився, я чую вітер,

той, що співає колискову мені.

Я йду на зорі, крізь таємну кригу,

щоб знайти себе у пітьмі віків.

Піною морською мене ти обіймеш,

холодною росою мене ти поведеш.

Йду, сонце ховає, а я усе чекаю

на сонячний знак, що вкаже нам шлях.

Обрій над морем — вітер дме полем,

п'є темрява людський страх.

Далеко — далеко на північ, де сніги,

лети, моя туга, через моря лети.

Шукай собі притулок у холодній воді.

Нехай вона тебе несе до серця пустоти.

Розбийся об скелі, щоб ніхто не зібрав,

сховайся в пітьмі, щоб ніхто не шукав.

Забудь, що я є - піди назавжди,

а я залишаюсь тут, де моєї мрії острови.

Піною морською мене ти обіймеш,

холодною росою мене ти поведеш.

Крізь туман… крізь обман…

Я знаю, що крил не маю,

але іду, іду туди, де сонце сяє.

Я вірю, що здолаю хвилю,

щоб дійти, дійти туди, де моєї мрії острови.

Промінь сонця, вогонь надії,

я тримаю в долонях своїх.

Сила, що пішла повернеться,

серце заб'ється

так заб'ється

прийдеш і ти…

туди, де моєї мрії острови…

…моєї самотності острови…

Ik weet dat ik geen vleugels heb,

maar ik ga, ik ga waar de zon schijnt.

Ik geloof dat ik de golf kan overwinnen,

om daar te komen

waar zijn mijn droomeilanden.

Maar het ijs zal stijgen, en het zal allemaal beginnen,

zoals het vroeger was.

De holding knoop zal breken,

het doel zal raken, glimlach.

Je zult voelen,

waar zijn mijn droomeilanden...

... Mijn eenzame eilanden ...

De wereld is veranderd, ik hoor de wind,

degene die een slaapliedje voor mij zingt.

Ik loop bij zonsopgang, door het geheime ijs,

om zich in de duisternis van de eeuwen te bevinden.

Je zult me ​​omhelzen met zeeschuim,

je zult me ​​leiden met koude dauw.

Ik ga, de zon verbergt zich, en ik wacht op alles

op een zonneteken dat ons de weg zal wijzen.

Horizon over de zee - de wind waait over het veld,

drinken angst menselijke angst.

Ver - ver naar het noorden, waar de sneeuw,

vlieg, mijn verlangen, vlieg over de zeeën.

Zoek beschutting in koud water.

Moge ze je naar het hart van de leegte dragen.

Crash tegen de rots, zodat niemand zich verzamelt,

verberg je in de duisternis, zodat niemand kan zoeken.

Vergeet dat ik ben - ga voor altijd,

en ik blijf hier, waar mijn dromen eilanden zijn.

Je zult me ​​omhelzen met zeeschuim,

je zult me ​​leiden met koude dauw.

Door de mist... door bedrog...

Ik weet dat ik geen vleugels heb,

maar ik ga, ik ga waar de zon schijnt.

Ik geloof dat ik de golf kan overwinnen,

om daar te komen, om te komen waar mijn droomeilanden zijn.

Een zonnestraal, een vuur van hoop,

Ik houd in mijn handpalmen.

De verdwenen kracht zal terugkeren,

het hart zal kloppen

dus dood

jij komt ook...

waar mijn droomeilanden...

… Mijn eenzaamheidseilanden…