Формула кохання Графа Каліостро - ДІЛЯ

Ти не знаєш про що я,

Я не знаю про що ти,

Нам замало тих слів,

Які придумали люди.

Ти мовчиш не тому що,

Я мовчу не тому що,

Просто близько мочей

Можна дещо сказати.

Приспів:

Чи замало нам треба,

Щоб закохатися?

Чи багато нам треба,

Щоб об'єднатися?

І слова, навіть, зайві

Будуть, як грати.

Чи достатньо нам

Просто кохати?

Між планетами Сонце,

Як в кімнаті віконце.

Там буває похмуро,

А буває і весело.

Час від часу зникаєм,

Потім знов зустрічаєм,

Але відстань відносим —

Нам не порахувати.

Приспів.

Навіть граф Каліостро

Посміхався так гостро,

Але формулу кохання

Так і не зміг розгадати.

Уно-уно моменто,

Окрім всіх елементів,

Хто згадає про що я?

Хто розкриє нам карти?

Приспів.

(2)

Je weet niet waar ik het over heb,

Ik weet niet waar je het over hebt,

We hebben niet genoeg van die woorden

Welke mensen bedachten.

Je zwijgt niet omdat

Ik ben niet stil omdat,

Vlak bij de urine

Er kan iets gezegd worden.

Refrein:

We hebben bijna nodig,

Verliefd worden?

Hoeveel hebben we nodig

Verenigen?

En woorden zijn zelfs overbodig

Er zal zijn hoe te spelen.

Is dat genoeg voor ons?

Gewoon liefde?

Tussen de planeten de zon,

Als een raam in een kamer.

Het is daar somber,

En soms is het leuk.

Van tijd tot tijd verdwijnen we,

Dan ontmoeten we elkaar weer,

Maar de afstand die we nemen -

Wij tellen niet.

Refrein.

Zelfs graaf Cagliostro

Hij glimlachte zo scherp,

Maar de formule van liefde

Ik kon het niet bedenken.

Uno-uno moment,

Naast alle elementen

Wie zal zich herinneren wat ik ben?

Wie onthult de kaarten aan ons?

Refrein.

(2)