Питай -

Тіні лишились на стінах, перед очима гіркий туман,

Знов зупинились години, тебе нема…

Твоє стрімке павутиння, забрало серце і почуття

Але твій голос шепоче:

Приспів:

Питай!

В моїх очах свої відповіді шукай,

Мене як книгу читай!

Питай!

В моїх очах свої відповіді шукай,

Мене в обіймах тримай!

Холод палких поцілунків, з пам’яті стерті усі думки,

Як на вікні візерунки, ми — дві ріки.

Переписала всі вірші, перезняла знов своє кіно,

Але твій голос шепоче все одно:

Приспів:

Питай!

В моїх очах свої відповіді шукай,

Мене як книгу читай!

Питай!

В моїх очах свої відповіді шукай,

Мене в обіймах тримай!

В моїх очах ти шукай, ти шукай…

В моїх очах шукай, ти шукай, ти шукай…

Але твій голос шепоче все одно:

Приспів:

Питай!

В моїх очах свої відповіді шукай,

Мене як книгу читай!

Питай!

В моїх очах свої відповіді шукай,

Мене в обіймах тримай!

Er bleven schaduwen op de muren, een bittere mist voor mijn ogen,

De uren zijn weer gestopt, je bent weg...

Je snelle web heeft je hart en gevoelens weggenomen

Maar je stem fluistert:

Refrein:

Vragen!

Zoek je antwoorden in mijn ogen,

Lees mij als een boek!

Vragen!

Zoek je antwoorden in mijn ogen,

Hou me in je armen!

De kou van hartstochtelijke kussen, alle gedachten uit het geheugen gewist,

Net als de patronen op het raam, zijn we twee rivieren.

Ze herschreef alle gedichten, nam haar film opnieuw op,

Maar je stem fluistert nog steeds:

Refrein:

Vragen!

Zoek je antwoorden in mijn ogen,

Lees mij als een boek!

Vragen!

Zoek je antwoorden in mijn ogen,

Hou me in je armen!

In mijn ogen zoek je, zoek je...

In mijn ogen, zoek, zoek je, zoek je...

Maar je stem fluistert nog steeds:

Refrein:

Vragen!

Zoek je antwoorden in mijn ogen,

Lees mij als een boek!

Vragen!

Zoek je antwoorden in mijn ogen,

Hou me in je armen!