Згадаю день -

Пам’ятаю вогонь, пам’ятаю тебе,

Твої губи, які цілували мене,

Все скінчилось, на жаль,

В моїм серці печаль

То палає, то спить,

Але серце болить.

Ти була як вогонь, розпалила мене,

Ті запалені очі бажали одне.

Ти лишила мене, я не плачу — сміюсь,

Але в очі твої більше я не дивлюсь.

Я благаю, ні, залишись, постій,

Серце моє не край.

Кожні ночі - дні я пишу листи

Тобі так і знай.

Згадаю день, в якому разом ми,

Забуду ніч в обіймах самоти.

І лиш ім'я моє звучить в устах

І запалює з новою, новою силою нас.

Згадаю день, в якому разом ми,

Забуду ніч в обіймах самоти.

І лиш ім'я твоє звучить в устах…

Знаю я, що між нами провалля стіна,

Знаю я, що то тільки є моя вина.

Я караюсь і мучусь, але не здаюсь,

І у мрії твої знову я повернусь.

Я молю тебе лиш пробач за все

І будуй любов знов.

Згадаю день, в якому разом ми,

Забуду ніч в обіймах самоти.

І лиш ім'я моє звучить в устах

І запалює з новою, новою силою нас.

Щось не так, я забув справжнього життя смак,

Те, що сталось, не гадалось навіть у жахливих снах,

Я пригадую про зорі - срібні зорі вночі,

Такі яскраві і лагідні, як ясні очі твої.

Все скінчилося раптово — і тебе поруч немає,

Довгу зоряну ніч самотній ранок міняє,

Але душу мою темні тіні вкривають,

І згадку про тебе кудись далеко ховають.

Згадаю день, в якому разом ми,

Забуду ніч в обіймах самоти.

І лиш ім'я моє звучить в устах

І запалює з новою, новою силою нас.

Ik herinner me het vuur, ik herinner me jou,

Je lippen die me kussen

Het is voorbij, helaas

Verdriet in mijn hart

Het brandt, het slaapt,

Maar mijn hart doet pijn.

Je was als vuur, je stak me in brand,

Die ontstoken ogen wilden maar één ding.

Je verliet me, ik huil niet - ik lach,

Maar ik kijk niet langer in je ogen.

Ik smeek je, nee, blijf, blijf,

Mijn hart is niet het einde.

Elke nacht - dag schrijf ik brieven

Dat weet je.

Ik herinner me de dag dat we samen waren,

Ik zal de nacht vergeten in de omhelzing van eenzaamheid.

En alleen mijn naam wordt in mijn mond gehoord

En ontsteekt ons met nieuwe, nieuwe kracht.

Ik herinner me de dag dat we samen waren,

Ik zal de nacht vergeten in de omhelzing van eenzaamheid.

En alleen je naam klinkt in je mond...

Ik weet dat er een muur tussen ons is,

Ik weet dat het gewoon mijn schuld is.

Ik word gestraft en gekweld, maar ik geef niet op

En in je dromen zal ik weer terugkeren.

Sorry voor alles

En weer liefde opbouwen.

Ik herinner me de dag dat we samen waren,

Ik zal de nacht vergeten in de omhelzing van eenzaamheid.

En alleen mijn naam wordt in mijn mond gehoord

En ontsteekt ons met nieuwe, nieuwe kracht.

Er is iets mis, ik vergat de echte smaak van het leven,

Wat er gebeurde was onvoorstelbaar, zelfs in nachtmerries,

Ik herinner me de sterren - de zilveren sterren 's nachts,

Zo helder en zacht als je heldere ogen.

Het eindigde allemaal plotseling - en je bent niet in de buurt,

Een lange sterrennacht verandert een eenzame ochtend,

Maar donkere schaduwen bedekken mijn ziel,

En de herinnering aan jou is ergens ver weg verborgen.

Ik herinner me de dag dat we samen waren,

Ik zal de nacht vergeten in de omhelzing van eenzaamheid.

En alleen mijn naam wordt in mijn mond gehoord

En ontsteekt ons met nieuwe, nieuwe kracht.